Із вступним словом звернулась до присутніх Лінник Л.О., викладач історії, яка розповіла про мету та важливість заходу для нас сьогодні.
Заступник директора з виховної роботи Мещеряков Ігор Юрійович наголосив, що Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції: наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою
Про споконвічне прагнення українців до волі та незалежності рідної землі розповіли студенти, які взяли участь у заході: Писаренко Надія , Миронов Кирило, Робавлюк Ілля, Горбас Анастасія.
Тому хвилиною мовчання було вшановано всіх, хто пожертвував своїм життям заради майбутнього нашої держави і прийдешніх поколінь!
10 років тому, 21 листопада 2013 року, на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які у Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними.
«НЕБЕ́СНА СО́ТНЯ» – символічна назва (виникла за аналогією до існуючого на Майдані поділу на сотні) учасників Революції гідності, які загинули. За основною версією, вперше її вжила 23 лютого 2014 поетеса Т. Домашенко під час церемонії прощання на Майдані Незалежності в Києві з протестувальниками, яких було вбито 20 лютого на вул. Інститутська. У подальшому вислів «Герої Небесної сотні» поширено на всіх активістів, які загинули у грудні 2013 – лютому 2014, на вшанування пам’яті про них виконували народну пісню «Пливе кача по Тисині…». Загалом героями «Н. с.». вважають 107 осіб, хронологічно першим став П. Мазуренко, побитий у грудні 2013 співробітниками «Беркуту» (згодом помер у лікарні). Формування пантеону «Н. с.» розпочалося зі смерті С. Ніґояна, Р. Сеника та М. Жизневсь¬кого (загинули 22 січня 2014 під час силового протистояння на вул. М. Грушевського) та Ю. Вербицького (викрадений із лікарні т. зв. тітушками, побитий і покинутий без одягу в лісосмузі поблизу Києва), більшість героїв «Н. с.» загинула 18–20 лютого 2014.
Живімо і пам’ятаймо!
Слава Україні! Героям Слава