Щороку в четверту суботу листопада Україна схиляє голову перед жахливою трагедією — Голодомором-геноцидом 1932–1933 років.
Це не просто історія. Це свідомий злочин тоталітарного режиму, спрямований на знищення української нації, нашої ідентичності та нашого права на власну землю. Мільйони українців — селян, господарів, хліборобів — були замучені голодом.
Здобувачі освіти групи БСО-25 Рубіжанського фахового коледжу долучилися до всеукраїнської акції вшанування жертв голодомору.
Ми провели тематичну годину пам’яті, щоб відновити історичну правду та усвідомити справжню ціну нашого існування.
Чому ми маємо пам’ятати?
Пам’ять про злочин минулого є запорукою того, що він ніколи не повториться. Усвідомлення масштабу трагедії зміцнює нашу єдність і дає нам розуміння, чому ми сьогодні боремося за існування, свободу та незалежність.
Запалюючи Свічку Пам’яті ми показуємо: жоден злочин не буде забутий, а світло пам’яті сильніше за морок забуття.
Допоки ми пам’ятаємо — ми непереможні.
