80 років тому, з 18 по 20 травня 1944 року, радянська влада виселила усіх кримських татар з рідного Криму.
За офіційними даними близько 200 тисяч людей у товарних вагонах вивезли у віддалені райони Радянського Союзу. Майже половина померли дорогою або у перші роки після депортації.
Нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв. В ешелонах смерті, у місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей, було знищено цілі родини, скалічено сотні тисяч людських життів. В одну мить цілий народ позбавили найціннішого – Батьківщини, права жити на своїй землі, сповідувати свої традиції та бути вільними. Тоді це був свідомий злочин проти народу та людяності.
Історія, на жаль, повторюється.
З окупацією Кримського півострова корінне населення знову зіштовхнулося із системним тиском, репресіями за національною ознакою. Ті, хто виступає проти незаконної анексії Криму або висловлює незгоду з інших питань, зазнають численних серйозних порушень прав людини, переслідувань, дискримінації та стигматизації з боку російської окупаційної влади.
Пам’ятаємо жертв трагедії та віддаємо шану всім, хто постраждав від дій тоталітарної влади. У єдності боремося за наше спільне майбутнє, відвойовуємо кожен клаптик своєї землі, відстоюємо своє право на самовизначення.
